Суцільна проза
Про страх порожнечі, коли з душ обсипається емаль, і про любов, яку тримають навіть ціною себе.
Пісня про любов як вівтар
Я всім богам віддам себе на страту,
Зітну свій вік на їхнім вівтарі.
Лиш не впускай у дім таку утрату...
Я сам піду. Але не в цій порі.
ПриспівЯ так боюсь сліпої порожнечі,
Коли із душ обсиплеться емаль.
Я сам зітну тобі крилаті плечі,
Тебе благаю, відклади ту сталь.
Я ангелам твоїм служити буду,
Я стерегтиму душу: є чи ні?
Аби лиш зберегти оцю облуду,
В якій я сам палю себе на дні.
ПриспівЯ так боюсь сліпої порожнечі,
Коли із душ обсиплеться емаль.
Я сам зітну тобі крилаті плечі,
Тебе благаю, відклади ту сталь.
А може, ти не істина остання?
І є ще інші у людській юрбі?
Навіщо цей вівтар і катування?
Навіщо я вбиваюся в тобі?
ПриспівЯ так боюсь сліпої порожнечі,
Коли із душ обсиплеться емаль.
Я сам зітну тобі крилаті плечі,
Тебе благаю, відклади ту сталь.
Лишився віск та попіл від благання.
Я сам піду, коли вогонь мій згас.
Але сьогодні, в ніч оцю розстання,
Дозволь мені вмирати біля нас.
Інші тексти
- Пів Мене Не БуваєУкраїнська · Dembow punk
- Сладкое злоru · Рай. Любовь. Ад.
- Скользитеru · Философский джаз
- Де живе моє серцеУкраїнська · Пісня про дім і дорогу
- Ще БлижчеУкраїнська · Пісня про зізнання
- Наше МиУкраїнська · Українська пісня про кохання
- Ти ПрекраснийУкраїнська · Пісня-мрія кожного коханого
- Ти ТамУкраїнська · Головне, що ти є
- Міні-БосУкраїнська · Пісня з гумором про дитинство
SagittArrow®